Історія села Іванівка Богуславського району Київської області

Село Іванівка розташоване в неширокій долині річки Нехворощ за 122 кілометри на південний схід від Києва по збудованій у 1955 році автотрасі Київ - Дніпропетровськ. Дорога перетинає село в центрі. Розкинулось село в долині на 6 кілометрів з півночі на південь. Іванівка знаходиться в північно-східній частині Київської області, на межі з Миронівським районом Київської області, Корсунь-Шевченківським та Канівськими районами Черкаської області.

До революції 1917 року Іванівка (раніше Янівка) входила до складу Канівського повіту Київської губернії, після революції - до Богуславського району, з 1963 року до Таращанського району, з 1965 - до Миронівського, а з 1967 і по сьогоднішній день - Богуславського району Київської області.

Найдавніша письмова згадка про село знайдено в Люстрації Київського воєводства за 1765 р. В ній зазначається, що слобода Янівка заснована 1765 р. Шляхтичем Яном Добжанським. І в ній на той час проживала 31 особа.

У 1775 році Богуславське староство переходить у дідичне право польському королю. Він дарує його своєму племіннику Ст. Понятковському, а той продає його у 1785 році графу Ксаверію Браницькому за 4 мільйони злотих. Так Янівка у складі Канівського повіту, разом з Васильківським та Таращанським повітами( це триста тисяч десятин землі з лісами, угіддями і кріпаками) стала власністю графа російської імперії Ксаверія Браницького, а селяни Янівки - кріпаками графів Браницьких. Проживали на той час у Янівці 779 кріпаків - 397 чоловіків і 382 кріпачки. Центром маєтку був Богуслав, а села розмежовані із фольварки. До Янівського фольварку належали Москаленки.

В 1925 році в Янівці організовано ТСОЗ «Сівач». В 1929-1930 роках - колгоспи «Сівач» (голова П.Г. Олійник), ім. 1 Травня голова С. В. Кучменко) та «Червоний борець».

Не оминула село чорна трагедія Голодомору.

За рішенням виконкому Іванівської сільської ради в центрі села встановлений пам'ятний знак «Жертвам Голодомору 1932-1933 років».

Після війни на території Іванівки було чотири колективні господарства: «Сівач», ім. Кірова, ім. Горького, та «Червоний орач». У 1950 році невеликі господарства об'єдналися в один колгосп ім. Леніна.

Давній центр села знаходився в районі церкви. Вона була побудована в 2-ій половині 18 століття на місці, де сходяться три дороги з Москаленок, Вільхівця, Таганчі. В 1992 році розпочали будівництво нової церкви за кошти громади та благодійників, яке тривало довгих 18 років. Освячення нового храму відбулося 14 листопада 2010 року. Зараз храм святого Архистратига Михаїла є прикрасою села, на великі свята до церкви приходять іванівчани та приїжджають жителі навколишніх сіл.

Розвиток освіти в Іванівці розпочався з двохкласної церковно-приходської школи, після революції була створена початкова школа з 4-ма класами, яка проіснувала до 1934 року. У 1970 році була відкрита нова школа, яка функціонує і по сьогоднішній день. У 2016-2017 н.р. Іванівський НВК було реорганізовано у опорний навчальний заклад.

На території сучасної Іванівки розташовані Хлібо-приймальне підприємство ПрАТ "Таганча" (директор М. В. Чумак), залізнична станція «Таганча» (начальник О.П.Соленко), Іванівська медична амбулаторія загальної практики сімейної медицини (головний лікар Р. А. Апетик), відділення Укрпошти (начальник Л.В.Пилипенко), Будинок культури (директор В. І. Рябошапка),бібліотека (завідувачка 0. В. Піотрович), Опорний навчальний заклад Іванівський НВК« Загальноосвітня школа I-III ступенів- дитячий садок» (директор Л. М. Глазко), Іванівська сільська рада (голова В.В. Кисельов), ТОВ «Авантаж - 7» (директор В. А. Коваленко), АТ «УкртехРось» (директор Г. І. Карпенко), ПОСП «Іванівське» (директор Ю. В. Пирятинський), храм Святого Архистратига Михаїла (священник М. Д. Бойко), аптека, магазини, готелі та кафе.

Логін: *

Пароль: *